Андрей Р- Визитка

[Brabusml]

Красота неимоверная!!! Не раз был в этих местах и с удовольствием еще столько же побываю!

Земеля, чекаю в котрий раз, листа або дзвоник і я проведу екскурсію

[Санек]

Героям слава!!! Чекаю завжди!!!

 

дякую! обов язково!

[off]

Земеля, чекаю в котрий раз, листа або дзвоник і я проведу екскурсію

Домовились!!!

[Brabusml]

Андрію красота,може колись буде можливість до тебе в гості разом Юріком заїхати Будем старатись

Завжди радий вас бачити.....про Нестора не забудьте він теж хоче, та й з дорогою допоможе

[Brabusml]

Маленький ракурс из истории Киевской Руси!!!

Свою розповідь про цікаві місця та будівлі Білої Церкви я розпочну з найвеличнішої, на мій погляд, споруди міста – костелу святого Івана Хрестителя. Звичайно, всі місцеві жителі вже чимало знають про нього, і знайти того, хто не був там ні разу – задача не з легких, але, готуючи матеріал, я відкрив для себе багато нового про цю історичну пам’ятку. Можливо, і ви знайдете щось для себе.

 

http://rostyle.com.ua/wp-content/gallery/kostel/47.jpg

 

 

Для початку трохи історії. В 1796 році граф Франциск Ксаверій Браницький закладає костел в пам'ять про свого сина Олександра, який загинув у дитинстві, впавши з коня. Місцем спорудження було вибрано Замкову гору, яка являється відправною точкою в історії Білої Церкви, адже вважається, що саме тут в далекому 1032 році стояла та сама біла церква. Будівництво тривало 16 років. Спочатку це був цілий комплекс будівель: окрім самого костелу були збудовані також будинок настоятеля (на місці нинішнього краєзнавчого музею), духовна семінарія, шпиталь та ін. Ні одна з цих пов’язаних будівель не збереглась.

 

Взагалі, в радянські часи люди приклали чимало зусиль для того, щоб костел не дожив до наших днів. В 1930 році він був закритий і продовжив богослужіння лише на короткий час в роки німецької окупації. В післявоєнні роки приміщення використовувалось для проведення лекцій, пізніше – в якості складу. В 1960 році через Замкову гору проклали дорогу, що стало черговим випробуванням для будівлі. Дорога до цього часу шкодить костелу, адже відстань між проїжджою частиною і стінами дуже мала, і автомобілі (кількість яких неухильно зростає з року в рік), особливо вантажні, створюють маловідчутну, але постійну вібрацію.

 

На той час (в 60-х роках) стан будівлі був жахливим. Основною проблемою був зруйнований дах, через який всередину потрапляли атмосферні опади. На фотографії нижче (мені здається, що знята вона приблизно в ті роки) видно обшарпані стіни, сходи заросли травою (реставровані в 80-х роках), перед входом цілий ліс.

 

http://rostyle.com.ua/wp-content/gallery/kostel/49.jpg

 

Слід відмітити, що саме тоді (1964 р.) були розпочаті перші реставраційні роботи. Планувалось зробити в приміщенні костелу картинну галерею, а для збільшення простору розділити його на два поверхи. На щастя, з якихось причин цей план довго не реалізовували, а вже в середині 70-х з’явився новий – зробити з костелу будинок органної музики. Думаю, саме це рішення слід вважати ключовим і рятівним, воно і було пізніше реалізовано.

 

Отже, на даний час костел Івана Хрестителя багатьом жителям міста більш відомий як будинок органної та камерної музики. Окрім концертів в приміщенні на постійній основі діє виставка-продаж картин, а також здійснюються католичні богослужіння (вечірні у вівторок та п’ятницю, ранкові у неділю). Зала має 300 місць.

 

З приводу зовнішнього вигляду хочу відмітити одне спостереження. Раніше, коли Біла Церква була менш забудована, костел було видно майже з усіх боків міста. Зараз, звичайно, все змінилось, що в принципі логічно, але найкращий ракурс – з боку парка Шевченка - псують не будівлі, не дерева, а незграбні, потворні комунікації. Центр міста міг би мати набагато приємніші на вигляд ліхтарі та, по можливості, непомітні електричні дроти. Тролейбусна лінія, що проходить через Замкову, не дозволить повністю цього позбутися. Але хоча б замінити стовпи на більш акуратні, бо неможливо зробити із Соборної площі або парку Шевченка знімок костелу так, щоб в кадр не потрапив хоча б один із них. Навряд чи це буде колись реалізовано, та помріяти можна :)

 

Цікава деталь: жителі міста, які часто бувають на Соборній площі, могли звернути увагу на те, що костел виглядає дуже високим, навіть не враховуючи те, що він стоїть на горі. Розташований неподалік Преображенський собор має більш приземистий вигляд. Але, виявляється, висота собору більша в півтора рази – 40 метрів проти 27 метрів висоти костелу. Форма будівлі та вдале розташування легко компенсують цю різницю.

 

З рештою інформації ознайомимось, переглядаючи фотографії.

 

http://rostyle.com.ua/wp-content/gallery/kostel/42.jpg

 

Будівля має дві дзвіниці: на правій два дзвони, відбиваючих час, а на лівій їх колись було шість. Зараз, нажаль, ліва пуста.

 

http://rostyle.com.ua/wp-content/gallery/kostel/43.jpg

 

http://rostyle.com.ua/wp-content/gallery/kostel/03.jpg

 

Трохи смішно, але я чомусь вважав, в дзвони б’є спеціально призначена людина) Насправді, ще у 1842 р. із Франції був привезений та встановлений маятниковий годинник, який заводиться за допомогою трьох гир і автоматично відбиває час кожні п’ятнадцять хвилин меншим дзвоном та кожну годину – більшим. Порядок наступний: в 15 хвилин малий дзвін пробиває один раз, в 30 хвилин – двічі, в 45 – тричі, а по завершенню години – чотири рази, після чого зразу приєднується великий дзвін, який пробиває стільки раз, скільки годин.

 

http://rostyle.com.ua/wp-content/gallery/kostel/04.jpg

 

http://rostyle.com.ua/wp-content/gallery/kostel/06.jpg

 

http://rostyle.com.ua/wp-content/gallery/kostel/07.jpg

 

На лівій дзвіниці можна побачити непрацюючий циферблат, який раніше був з’єднаний з годинником.

 

http://rostyle.com.ua/wp-content/gallery/kostel/01.jpg

 

До годинника та дзвіниці ведуть круті дерев’яні сходи, які служать також для підйому на внутрішній балкон.

 

 

 

Чим далі, тим сходи вужчі та крутіші. Годинник розташований прямо під дзвіницею, а його гирі можуть опускатися до самої підлоги костелу.

 

http://rostyle.com.ua/wp-content/gallery/kostel/10.jpg

 

А ось і сам годинник:

 

http://rostyle.com.ua/wp-content/gallery/kostel/08.jpg

 

 

 

В дорадянські роки в костелі вже був орган, розташований на балконі. Схожий на нього можна побачити на <a href="http://rostyle.com.ua/wp-content/gallery/kostel/48.jpg">фото. Його просто розібрали і здали на металобрухт.

Той орган, який ми можемо бачити зараз, був привезений та зібраний на межі 1989-1990 років представниками чехословацької фірми Rieger–Kloss, що спеціалізується на виготовленні оргáнів. В штаті будинку органної та камерної музики окрім органіста є також спеціаліст по обслуговуванню та настройці. Для цих робіт позаду органу розташована ось така драбина, за допомогою якої можна потрапити всередину інструменту:

 

http://rostyle.com.ua/wp-content/gallery/kostel/12.jpg

 

Рекордсмен за розмірами серед всіх музичних інструментів, орган завжди привертає увагу своєю незвичайністю та грандіозністю. Його хочеться не тільки чути, а й бачити. Він вражає та дивує.

 

 

 

 

 

http://rostyle.com.ua/wp-content/gallery/kostel/19.jpg

 

Поряд зі сценою розташована скромна, але простора кімната для відпочинку та підготовки артистів.

 

http://rostyle.com.ua/wp-content/gallery/kostel/13.jpg

 

Біля стін розміщені картини, серед яких можна помітити чотири меморіальні дошки онуків графа Франциска Ксаверія Браницького - Ксаверія, Олександра, Владислава та Костянтина. На них вказано місце та дату поховання.

 

http://rostyle.com.ua/wp-content/gallery/kostel/26.jpg http://rostyle.com.ua/wp-content/gallery/kostel/27.jpg

 

http://rostyle.com.ua/wp-content/gallery/kostel/23.jpg

 

http://rostyle.com.ua/wp-content/gallery/kostel/22.jpg

 

Далі декілька ракурсів зали:

 

http://rostyle.com.ua/wp-content/gallery/kostel/35.jpg

 

http://rostyle.com.ua/wp-content/gallery/kostel/36.jpg

 

http://rostyle.com.ua/wp-content/gallery/kostel/37.jpg

 

http://rostyle.com.ua/wp-content/gallery/kostel/18.jpg

 

 

 

 

 

 

 

http://rostyle.com.ua/wp-content/gallery/kostel/40.jpg

 

 

 

Інтер’єр прикрашає монументальний живопис, оформлений згідно канонів іконографії. Всі малюнки проходили повну реставрацію.

 

http://rostyle.com.ua/wp-content/gallery/kostel/24.jpg

 

Величний купол, як і вся зала, добре освітлений природним світлом.

 

http://rostyle.com.ua/wp-content/gallery/kostel/15.jpg

 

http://rostyle.com.ua/wp-content/gallery/kostel/16.jpg

 

Привід для окремої розмови – інтер’єрна та екстер’єрна ліпка, виготовлена італійськими майстрами, яка дивом збереглась непошкодженою. Дивлячись на ці витончені прикраси, дивуєшся, як вони витримали всі негаразди та дійшли до нас в первозданному вигляді. Погляньте на цю красу:

 

http://rostyle.com.ua/wp-content/gallery/kostel/33.jpg

 

http://rostyle.com.ua/wp-content/gallery/kostel/34.jpg

 

http://rostyle.com.ua/wp-content/gallery/kostel/32.jpg

 

http://rostyle.com.ua/wp-content/gallery/kostel/38.jpg

 

http://rostyle.com.ua/wp-content/gallery/kostel/25.jpg

 

http://rostyle.com.ua/wp-content/gallery/kostel/28.jpg

 

http://rostyle.com.ua/wp-content/gallery/kostel/44.jpg

 

http://rostyle.com.ua/wp-content/gallery/kostel/30.jpg

 

Подорожуючи Україною та за кордоном, відвідуючи храми та собори, милуючись їх оздобленням, величністю, ми часто не помічаємо, що зовсім поряд є не менш цікаві та не менш красиві місця. Такі як костел святого Івана Хрестителя – прекрасна пам’ятка архітектури та мистецтва.

 

За всебічне сприяння в підготовці матеріалу велика подяка співробітникам будинку органної та камерної музики.

[Taric]

Красота. Ліпнина в церкві шикарна, і те що немає розпису, а місцями вкраплення кольору дає той шарм, багатство і збільшує простір. Щось подібне бачив в Польщі в містечку Кжешув(був на реставрації). Сам костел подібний до нашого в Підгірцях. Ти напевно не стиг побувати. Тому ще раз запрошуємо до Львова( заплануй :Жовква, "Золота Підкова")

[Brabusml]

Красота. Ліпнина в церкві шикарна, і те що немає розпису, а місцями вкраплення кольору дає той шарм, багатство і збільшує простір. Щось подібне бачив в Польщі в містечку Кжешув(був на реставрації). Сам костел подібний до нашого в Підгірцях. Ти напевно не стиг побувати. Тому ще раз запрошуємо до Львова( заплануй :Жовква, "Золота Підкова")

Сам Браницкій і був поляком тому і схожа архітектура . В Підгірцях не встиг побувати, але наступного разу обов"язково

[БУМБІК87]

красота!!!а в жовку звозим)))там є що побачити!!!такшо чемодан-мл-львов

Изменено 12 июня 2014 пользователем юрик

[Brabusml]

красота!!!а в жовку звозим)))там є що побачити!!!такшо чемодан-мл-львов

Ні не хитруй, Львів-чемодан-Біла Церква, а потім Львів :tongue:

[Brabusml]

 

Як виглядала Біла Церква 100 років тому - раритетні фотографії

 

Сьогодні вашій увазі пропонуємо дізнатися, як виглядало українське місто Біла Церква на початку ХХ століття.

 

Біла Церква - місто в Україні, розташоване за 80 км на південь від Києва на річці Рось. Вперше назва "Біла Церква" згадується в Іпатіївському літописі 1115 року. У літописі говориться, що місто лежало в центральній частині Поросся. Через нього проходили торговельні шляхи на близькосхідні та західні країни.

 

Щодо походження назви міста існує кілька версій. Білу Церкву було збудовано як фортецю у 1032 р. великим князем Ярославом Мудрим. Фортецю було названо християнським іменем князя - Юр'єв. У 1050 р. він спорудив на Замковій горі єпископську церкву, яку навколишні мешканці називали білою. Коли татари знищили Юр'єв, то нове місто, яке відбудовувалося на згарищах, отримало назву "Біла Церква".